Батькам майбутніх першачків

Шановні батьки майбутніх першачків, ця презентація спеціально для Вас! 

Якщо у Вас є ще сумніви, чи віддавати свою дитину до школи - після перегляду цього матеріалу 

Ви зробите вірний вибір, щоб навчання в школі Вашого малюка було успішним, легким та радісним!!!

https://drive.google.com/file/d/0B4iL_mdrivUTUXNVSVVMWVFCc2M/view?usp=sharing


Корисні поради батькам майбутніх першокласників

Початок навчання дітей у школі завжди піднімає багато питань. Яким воно буде для малюків? Як вони адаптуються у новому житті? 3 яким настроєм почнуть навчання? Питання, які непокоять усіх: і вас, і‚ звичайно, нас.

Сьогодні нам хотілося б поговорити не стільки про дітей, скільки про нас, дорослих, про наше ставлення до їхніх успіхів та невдач, подумати разом, чи розуміємо ми, що наша підтримка допоможе дитині вирішити шкільні проблеми.
На жаль, батьки часто болісно сприймають невдачі своїх дітей у навчанні, надмірно турбуються. Іноді їх охоплює відчай через погану оцінку,  отриману дитиною, вони навіть не думають про те‚ що це тимчасове явище‚ що оцінка може бути суб’єктивною (вчитель теж помиляється), що дитина втомилася або не дуже зрозуміла завдання, оскільки швидкий темп роботи зашкодив цьому.

Отже‚ виникає проблема: в класі труднощі, вдома — непорозуміння.

Як же краще налагодити взаєморозуміння учнів та батьків?

Ось кілька порад. Спробуйте!

1. 3 початку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше‚ щоб збирання до школи не перетворювалось у щоденні хвилювання. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом.

2. Не підганяйте, розраховувати час — це ваш обов’язок, якщо ви цю проблему не вирішили — провини дитини в цьому немає.

3. Обов’язково привчіть дитину зранку снідати. Це важливий момент у запобіганні хвороб шлунка.

4. Давайте дитині у школу бутерброд, фрукти. Вона в школі працює, витрачає багато сил і енергії.

5. Привчіть дитину збирати портфель напередодні ввечері. Перевірте‚ чи не забула вона чого-небудь важливого. Запитайте її‚ чи не передавав вчитель прохань або розпоряджень батькам. Через деякий час дитина привчиться сумлінніше ставитись до своїх обов’язків і стане більш зібраною.

6. Проводжаючи дитину до школи‚ побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів‚ без застережень на кшталт: «Дивись‚ поводь себе гарно!», «Щоб не було поганих оцінок» та таке інше. У дитини попереду — важка праця.

7. Забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?!», а краще запитайте:
«Про що нове ти сьогодні дізнався?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй можливість розслабитись (згадайте‚ як вам буває важко після напруженого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому‚ вислухайте.

8. Після закінчення занять дайте дитині відпочити. Обід — зручний момент для цього. Школяр може розповісти про свій робочий день і у такий спосіб звільнитися від психологічного напруження.

9. Якщо дитина замкнулась у собі‚ щось її турбує‚ не вимагайте пояснень‚ хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

10. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.

11. Після школи не змушуйте дитину одразу сідати за виконання завдань, необхідно 1,5 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань — з 15 до 17 години.

12. Пам’ятайте, що телевізор — ворог №1 успішного навчання. Не потрібно вмикати його раніше‚ ніж усі завдання будуть виконані. Якщо дитина дивиться телевізор під час денного відпочинку, то їй буде важко зосередитись. Бажано дозволяти дивиться тільки дитячі передачі.

13. На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашні завдання. Перевіряйте, чи правильно вона зрозуміла пройдений матеріал, попросіть її прочитати вголос.
У І семестрі краще це робити щовечора, а в ІІ семестрі контроль можна зменшити до 2—3 разів на тиждень.

14. Перевіряти не значить «робити замість» — ніколи не підказуйте дитині готових рішень. Обов’язково перевірте, щоб те‚ що потрібно було вивчити напам’ять, було вивчено добре: точність виконання завдань — важлива умова успішного навчання. Потрібно також впевнитись, що дитина може застосувати набуті знання на практиці. Для цього їй треба запропонувати виконати кілька вправ.

15. Не треба навантажувати дитину позашкільною діяльністю з самого початку навчального року. Спорт і заняття в гуртках, звичайно, корисні для загального розвитку, але спочатку впевніться, що у дитини вистачить сил і часу. Початок навчального року — період стресу, і перевантаження можуть тільки нашкодити.

16. Протягом дня знайдіть (намагайтеся знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини‚ її біль‚ її радощі.

17. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі розходження щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Коли щось не виходить, порадьтеся з вчителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

18. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини‚ коли щось її турбує: головний біль‚ поганий загальний стан. Найчастіше це об’єктивні показники втоми‚ перевантаження.

19. 3 перших днів навчання вимагайте виконання режиму дня дитиною‚ щоб вона лягала спати в один і той же час. Сон для школярів має першочергове значення. В 1 чверті дитина повинна спати не менше 10—11 годин‚ потім сон можна скоротити до 9—10 годин.

20. Якщо дитина засинає не відразу, все одно примушуйте її лягати в ліжко. І не треба думати‚ що школяр уже достатньо дорослий для того‚ щоб йому розповідали казки. Використайте спосіб‚ перевірений століттями: тихо поговоріть з дитиною перед сном‚ попросіть її що-небудь розповісти чи розкажіть самі. Такі хвилини — одна з небагатьох можливостей для справжнього спілкування.

21. Знайте‚ що навіть великі діти (7—8 років) люблять казки‚ особливо перед сном‚ або пісню‚ лагідні слова. Не лінуйтесь цього робити. Це їх заспокоює, знімає денну напругу, допомагає спокійно заснути і відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі‚ про роботу. Завтра новий трудовий день і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй мають батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати якогось дива від дитини‚ радісних поривів душі‚ доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині‚ постійно заохочуючи її.

22. Батькам необхідне терпіння. Ентузіазм перших днів швидко проходить‚ його місце займає втома. Допоможіть дитині зберегти нормальний ритм і не піддайтеся спокусі зробити їй маленьке послаблення. Часті нарікання на дитину чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності. Навпаки, інколи треба похвалити дитину‚ навіть коли у неї щось не виходить, дати їй невеличкий перепочинок і потім повернутися до виконання завдань.

23. Ні в якому разі не ставте ваші стосунки з дитиною в залежність від її успішності. Гарні довірливі стосунки і усвідомлення того‚ що дитина завжди може розраховувати на вашу підтримку, допоможуть їй налаштуватися на успіх з початку нового навчального дня.

24. Дитина має відчувати, що ви завжди її любите, завжди їй допоможете та підтримаєте.

ТЕСТИ ДЛЯ БАТЬКІВ

        Дає змогу визначити, чи готові ви 

віддати свою дитину до школи.

1.     Мені здається, що моя дитина вчитиметься гірше за інших дітей.

2.     Я побоююсь, що моя дитина часто ображатиме інших дітей.

3.     На мій погляд, чотири уроки – це непомірне навантаження на малюка.

4.     Важко бути впевненим, що вчителі молодших класів добре розуміють дітей.

5.     Дитина може спокійно вчитися тільки в тому випадку, коли вчителька – її рідна мати.

6.     Важко уявити, що першокласник може швидко навчитись читати, писати, рахувати.

7.     Мені здається, що діти в цьому віці ще не здатні дружити.

8.     Боюсь навіть думати про те, що моя дитина обходитиметься без денного сну.

9.     Моя дитина часто плаче, коли до неї звертається доросла незнайома людина.

10.           Моя дитина ніколи не ходила до дитячого садка і весь час проводила з матусею.

11.           Початкова школа, на мою думку, рідко здатна чогось навчити дитину.

12.           Я побоююсь, що однокласники дражнитимуть мою дитину.

13.           Мій малюк значно слабший за своїх однолітків.

14.           Боюсь, що вчителька не зможе правильно оцінити успіхи кожної дитини.

15.           Моя дитина часто каже: “Мамо, ми підемо до школи разом!”

Впишіть свої відповіді до таблиці: якщо згодні з твердженням, напишіть хрестик  після косої рисочки, якщо незгодні – залиште клітинку порожньою.

1	2	3	4	5
1)	2)	3)	4)	5)
6)	7)	8)	9)	10)
11)	12)	13)	14)	15)
Разом:

                                  Аналіз результатів

до 4 балів – це означає, що у вас є всі підстави оптимістично чекати 1 вересня (ви самі достатньо готові до шкільного життя вашої дитини);
  5 – 10 балів – краще підготуватися до можливих труднощів заздалегідь;

10 балів і більше – було б непогано порадитися з дитячим психологом.

А тепер звернемо увагу на те, в яких стовпчиках отримано 2 чи 3 хрестики:

1 – необхідно більше займатися іграми і завданнями, які розвивають пам’ять, увагу, дрібну моторику;

2 – необхідно звернути увагу на те, чи вміє ваша дитина спілкуватися з іншими дітьми;

3 – передбачаються труднощі, пов’язані із здоров’ям дитини, але ще є час для загартування;

4 – побоювання, що дитина не знайде контакту з учителем: треба пограти з дитиною в сюжетно-рольові ігри за шкільною тематикою;

5 – дитина дуже прив’язана до матері. Може, краще віддати її в невеличкий клас чи віддати до школи на наступний рік? У будь-якому випадку корисно пограти з дитиною в школу.

Вольова готовність до школи

         Дає змогу визначити, наскільки у дитини розвинені 

вольові звички – стійкі способи саморегуляції діяльності 

(трудової, навчальної) та спілкування.

Вони є основою довільного запам’ятовування, уваги, навичок мислення.

1.     Чи достатньо сформовані у дитини гігієнічні навички (чистить зуби вранці, миє руки перед їжею):

а) робить завжди сама, без нагадування;

б) робить завжди, але інколи треба нагадувати;

в) без спеціального нагадування не робить.

2.     Чи допомагає дитина вдома по господарству (миє посуд, прибирає постіль, накриває на стіл):

а) робить постійно;

б) робить часто;

в) робить дуже рідко.

3.     Чи є у дитини стійкі навички самообслуговування (може сама собі приготувати бутерброд, одягнутися відповідно до погоди, зав’язати шарф):

а) є достатньою мірою;

б) є деякі;

в) немає.

4.     Чи вміє дитина утримувати увагу досить тривалий час (15 – 20 хвилин), коли знаходиться сама (у читанні вголос, малюванні, грі):

а) дуже часто вміє;

б) вміє зрідка;

в) не вміє.

5.     Чи здатна дитина керувати своїми бажаннями (не їсть перед їжею цукерок, хоча вони їй доступні; не капризує, коли старші щось заборонили):

а) уміє достатньою мірою;

б) уміє тільки зрідка;

в) не вміє.

6.Чи вміє дитина поводитися за столом (правильно сидить, охайно їсть):

а) як правило вміє;

б) вміє, але робить далеко не завжди;

в) не вміє.

7. Чи є у дитини більш-менш стійкі інтереси: слухання музики, малювання, заняття мовами, конструювання, ліплення з пластеліну:

а) всі досить стійкі;

б) інтереси є, але весь час змінюються;

в) наявні інтереси відсутні.

3.    Чи вміє дитина поводитись у суспільстві (не перебиває старших, без нагадування вітається, прощається, дякує):

а) вміє;

б) вміє, але інколи доводиться нагадувати;

в) не вміє.

4.    Чи дотримується дитина  певного режиму дня (часу прогулянки, їжі):

а) як правил, так;

б) взагалі дотримується, але інколи порушує;

в) ні, не дотримується.

5.    Якщо дитина ставить запитання, чи завжди вона вислуховує відповіді:

а) як правило, з цікавістю вислуховує пояснення;

б) інколи, відповідаючи на запитання, не слухає, відволікається;

в) інколи запитує просто так, не потребуючи відповіді.

6.    Чи прибирає за собою іграшки після гри, альбом після малювання, книжки, зошити після читання, письма:

а) завжди прибирає;

б) завжди прибирає після нагадування;

в) не прибирає.

Аналіз результатів

Варіант відповіді (а) в кожному запитанні – 3 бали , другий (б) – 2 бали, третій (в) – 1 бал.

Потім знаходять суму балів, одержаних в усіх 11 запитаннях.

Рівень сформованості вольових звичок визначається за такими критеріями:

-         високий – 33 – 27балів;

-         добрий – 26 – 22бали;

-         середній – 21 – 18балів;

-         низький – 18балів і нижче

  

Чи готова дитина до школи?

• Чи хоче ваша дитина йти до школи?

• Чи думає ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й     навчатися буде цікаво?

• Чи може ваша дитина самостійно сидіти над якоюсь справою, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?

• Чи ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?

• Чи вміє ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п'яти речень?

• Чи може ваша дитина розповісти напам'ять кілька віршів?

• Чи вміє вона відміняти іменники за числами?

• Чи вміє ваша дитина читати по складах або цілими словами?

• Чи вміє ваша дитина рахувати до 10 і назад?

• Чи може вона розв'язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?

• Чи правильно, що ваша дитина має тверду руку?

• Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?

• Чи може ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?

• Чи може вона зібрати пазли з п'яти частин за хвилину?

• Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?

• Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)?

• Чи любить ваша дитина самостійно працювати — малювати, збирати мозаїку тощо?

• Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту. Отже, якщо їх:

15—18 — дитина готова йти до школи. Ви недарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати;

10—14 — ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли «ні», підкажуть вам, над чим іще потрібно попрацювати;

9 і менше — почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє. Результати можуть вас розчарувати. Але пам'ятайте, що всі ми — учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи — це комплекс здібностей, що піддаються корекції.

ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДО 

НАВЧАННЯ

це повний рівень розвитку 3-х сфер психічного розвитку  ДИТИНИ:

соціально-емоційної;                               інтелектуальної;                                      довільної

1.  Соціально-емоційна сфера.

 До соціальної зрілості    відноситься:

- потреба дитини у спілкуванні з однолітками та вміння підчиняти свою поведінку як законам дитячих груп так і правилам,  а також можливість виконувати роль учня;

- «внутрішня позиція школяра» - нове ставлення школяра до навколишнього середовища, яке виникає з двох потреб:

a)     пізнавальної потреби;

b)    потреби у спілкуванні з дорослими вже на новому рівні.

2. Інтелектуальна зрілість (диференційне сприйняття).

Сюди входять:

-вміння виділяти фігури із фону;

-розрізняти близькі за написом букви та цифри;

-вміння працювати «за зразком»;

-досить розвинені та стійкі форми уваги: концентрація, переключення та розподіл;

-  аналітичне мислення - вміти аналізувати умови, ознаки будь-яких предметів, явищ

 та можливість встановлення основних логіко-причинних зв'язків між ними;

-можливість виділення (щось підкреслити) та логічного запам'ятовування;

-сформованість просторової орієнтації та тонкої моторики руки;

-сформованість зорово-моторної та слухомовленнєвої координації.

При оцінюванні мовленнєвого розвитку враховуються наступні характеристики, які  у значній мірі визначають рівень його сформованості:

-розвиток фонематичного слуху;

-розуміння змісту слів;

-сенсомоторний розвиток;

-мовнорухливий розвиток;

- словниковий запас;

-мовленнєва пам'ять.

3. Необхідний рівень сформованості довільності визначається рівнем

сформованості вмінь у дітей:

-свідомо і у повному обсязі сприйняти (почути та запам'ятати) задачу дорослого:

-свідомо підчиняти свої дії правилу:

-орієнтуватися на задану систему вимог, представлену у числовому, графічному та вербальному виді:

- самостійно виконувати необхідне завдання за зорово-сприйманим зразком:

- керування своїми когнітивними процесами у роботі з вербальним, числовим або

навчальним матеріалом.

КРИТЕРІЇ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ

    розвиток пам'яті (норма при запам'ятовуванні 6 - 10 та більше слів);

    чистота мовлення, вміння повторити складне слово, вміння розрізняти звуки у словах;

    розвиток мовлення (багатство словникового запасу, здатність скласти розповідь за малюнком, переказати почуте та інш.);

    довільна   увага   (вміння   працювати   з   навчальним   завданням   протягом   10   хвилин, не відволікаючись);

    готовність руки до письма (треба вміти скопіювати нескладний малюнок, фразу);

    вміння діяти за інструкцією (намалювати візерунок по клітинках під диктовку, скласти

    візерунок з кубиків за зразком;

    розвиток логічного мислення (вміння знайти схожість-відмінність, узагальнювати, назвати зайвий предмет з тих, що запропоновано, розмістити малюнки, пов’язані сюжетом, у

    необхідній послідовності  тощо);

    просторова орієнтація (вміння назвати де знаходиться предмет - справа, зліва, за,  під,  над тощо);

    загальна обізнаність дитини про навколишній світ;

    елементарні математичні навички (порядкова лічба до десяти, пряма та зворотна: вміння розв'язати нескладну задачу за допомогою предметів).

Оцінюють також, що приваблює  дитину у школі.