СЛУЖБА ШКІЛЬНОЇ МЕДІАЦІЇ

       На цій сторінці ви можете ознайомитись з документами щодо потреби в започаткуванні служби медіації в начальних закладах.                                

     Додаток 4

                                                                              До наказу управління освіти

                                                                   від 20.10.2014 № 671

Положення про шкільну службу медіації

1. Загальні положення

1.1. Служба медіації є об'єднанням учнів, педагогів та батьків, що діє в загальноосвітньому навчальному закладі на основі добровольчих зусиль учнів.

1.2. Служба медіації є виконавчим органом шкільного учнівського самоврядування.

1.3. Служба медіації працює на підставі цього Положення.

1.4. Служба медіації підпорядковується керівнику навчального закладу.

1.5.Суб`єктами шкільної служби медіації є:

- куратор: соціальний педагог навчального закладу;

- медіатор: незалежна особа або незалежні особи, які залучаються сторонами в якості посередників у врегулюванні спору для сприяння у виробленні сторонами рішення по суті спору.

1.6. Під процедурою медіації розуміється спосіб врегулювання спорів за сприяння медіатора на основі добровільної згоди сторін з метою досягнення ними взаємоприйнятного рішення.

2. Мета служби шкільної медіації

Головна мета служби шкільної медіації полягає у формуванні сприятливого, гуманного і безпечного простору (середовища) для повноцінного розвитку та соціалізації дітей і підлітків, у тому числі при виникненні складних життєвих обставин, а саме:

2.1 поширення серед учнів, педагогів та батьків цивілізованих форм вирішення конфліктів;

2.2 допомога у вирішенні конфліктних ситуацій на основі принципів відновної медіації;

2.3 зниження кількості адміністративного реагування на правопорушення.

3. Завданнями діяльності служби шкільної медіації є:

3.1. проведення програм з примирення для учасників шкільних конфліктів;

3.2. навчання школярів цивілізованих методів врегулювання конфліктів і відповідальності;

3.3. інформування учнів, батьків і педагогів про принципи і цінності відновної медіації;

                   

4. Принципи діяльності шкільної служби медіації.

4.1. Принцип добровільності передбачає як добровільну участь вчителів і школярів в організації роботи служби, так і обов'язкову згоду сторін, залучених в конфлікт, на участь в програмі з примирення.

4.2.  Принцип конфіденційності, що передбачає зобов'язання служби медіації не розголошувати отримані в ході програми відомості. Виняток становить інформація у можливому завданні збитків для життя, здоров'я, безпеки та питання, пов'язані з матеріальними виплатами.

4.3. Принцип нейтральності забороняє службі медіації приймати сторону одного з учасників конфлікту. Нейтральність припускає, що служба медіації   є незалежним посередником, який допомагає сторонам самостійно знайти рішення та зробити висновки.

5. Порядок роботи шкільної служби медіації

5.1. Діяльність служби медіації фіксується в журналі, який є внутрішнім документом служби.

5.2. Куратор служби забезпечує моніторинг проведених програм, проведення супервізій з медіаторами на відповідність їх діяльності принципам відновної медіації.

5.3. Медіація (та інші відновлювальні практики) не є психологічної процедурою, і тому не вимагає обов'язкової згоди з боку батьків. Однак куратор при необхідності може інформувати і залучати батьків у процес врегулювання конфліктної ситуації.

6. Організація діяльності шкільної служби медіації

6.1. Службі шкільної медіації за погодженням з адміністрацією школи надається приміщення для зборів і проведення програм з примирення, а також можливість використовувати інші ресурси школи, такі як обладнання, оргтехніка, канцелярське приладдя, засоби інформації тощо.

6.2. Суб'єкти навчально-виховного процесу навчального закладу (вчителі, учні, батьки) надають службі медіації сприяння у поширенні інформації про діяльність служби.

6.3. Служба медіації має право користуватися послугами практичного психолога та інших фахівців школи.

6.4. Перед ухваленням рішення про застосування адміністративних дій стосовно учасників конфлікту передбачити залучення обох сторін до врегулювання спорів за сприяння медіатора. У разі, якщо сторони погодилися на примирливу зустріч, то адміністративні дії  щодо даних учасників конфлікту призупиняються. Рішення про необхідність відновлення адміністративних дій приймається після отримання інформації про результати роботи служби медіації та досягнуті домовленості сторін.

6.5. Не рідше, ніж один раз на півріччя проводити наради між адміністрацією та шкільної службою медіації щодо роботи служби та її взаємодії з учасниками навчально-виховного процесу з метою надання можливості участі в примирних зустрічах більшому числу бажаючих.

6.6. Служба медіації може вносити на розгляд адміністрації пропозиції щодо зниження конфліктності в школі.

7. Прикінцеві положення

7.1. Справжнє положення вступає в силу з моменту затвердження.

7.2. Зміни в це Положення вносяться особою, відповідальною за організацію функціонування шкільної служби медіації за пропозицією адміністрації навчальних закладів міста, шкільної служби медіації або органів учнівського самоврядування.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 597/2011

Про Концепцію розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні

1.Схвалити Концепцію розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні (додається).

2. Кабінету Міністрів України розробити та затвердити у тримісячний строк план заходів щодо реалізації зазначеної Концепції.

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ

24 травня 2011 року

СХВАЛЕНО
Указом Президента України
від 24 травня 2011 року № 597/2011

КОНЦЕПЦІЯ
розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні

Загальні завдання розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх

З метою належного виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов'язань у частині забезпечення дітям особливого піклування та допомоги з боку держави, реалізації положень Конституції України щодо визнання людини, її життя і здоров'я, честі і гідності найвищою соціальною цінністю, забезпечення кожній людині права на вільний розвиток своєї особистості, а також з огляду на рівень дитячої злочинності є необхідність у розробленні державної політики у сфері захисту прав дітей, які потрапили у конфлікт із законом.

За станом на 1 січня 2011 року в установах відбування покарань України перебувало 1432 неповнолітніх. Більше половини з них (54,8 відсотка) засуджені до позбавлення волі строком від 3 до 5 років, 58,3 відсотка – раніше притягувалися до кримінальної відповідальності, не пов'язаної з позбавленням волі, а 24,9 відсотка – до засудження не навчалися і не працювали.

Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні визначає основні напрями розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх. Реалізація цих напрямів має посилити відповідальність сім'ї, суспільства та держави за процес виховання і становлення дітей, забезпечити додержання прав і свобод дітей, які потрапили у конфлікт із законом, шляхом підвищення рівня їх правового та соціального захисту, зменшити рівень дитячої злочинності.

Метою цієї Концепції є побудова в Україні повноцінної системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх, спроможної забезпечити законність, обгрунтованість та ефективність кожного рішення щодо дитини, яка потрапила у конфлікт із законом, пов'язаного з її перевихованням та дальшою соціальною підтримкою.

Для досягнення поставленої мети необхідно:

удосконалити систему профілактики дитячої злочинності на основі застосування відновних та проактивних методик;

забезпечити ефективне правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, з урахуванням вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей розвитку;

сприяти розвитку відновного правосуддя;

створити ефективну систему реабілітації неповнолітніх, які вчинили правопорушення, з метою їх перевиховання та ресоціалізації.

Основні заходи з розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх

Розвиток кримінальної юстиції щодо неповнолітніх має передбачати здійснення таких заходів:

1) удосконалення превентивної та профілактичної роботи шляхом:

підвищення ролі сім'ї та громадськості у процесі виховання дітей шляхом надання правової, консультативної й іншої інформаційної допомоги дітям, їх батькам та особам, які виконують обов'язки щодо виховання дітей;

організації проведення низки комплексних освітніх заходів, спрямованих на підвищення професійних знань спеціалістів, які працюють з дітьми, стимулювання державою розвитку волонтерських програм;

запровадження інноваційних, сформованих на основі відновного та проактивного підходів методів та форм роботи з дітьми, схильними до вчинення правопорушень;

забезпечення відкритості та доступності широкій громадськості інформації про принципи, норми та правила, на яких грунтується законодавство про кримінальну юстицію щодо неповнолітніх;

удосконалення моніторингу стану дитячої злочинності та додержання прав дітей, які потрапили у конфлікт із законом;

створення належних умов для життя, забезпечення необхідної медичної допомоги у приймальниках-розподільниках для дітей органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторах, спеціальних виховних установах;

визначення механізмів взаємодії у сфері кримінальної юстиції державних органів;

гарантування соціального патронажу неповнолітніх, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах та закладах соціальної реабілітації або звільнені з них;

2) забезпечення під час здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, додержання їх прав з урахуванням вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей розвитку шляхом:

забезпечення доступу неповнолітніх до безоплатної правової допомоги;

підготовки працівників органів внутрішніх справ, суддів, прокурорів, адвокатів, працівників органів опіки і піклування з питань здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх;

запровадження спеціалізації суддів з розгляду судових справ щодо неповнолітніх;

надання судам рекомендацій щодо призначення оптимальних заходів впливу (виховного та профілактичного характеру) до неповнолітніх, які вчинили правопорушення;

створення центрів екстреної допомоги, які працюватимуть у цілодобовому режимі, із залученням адвокатів та соціальних працівників;

3) сприяння розвитку програм відновного правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, шляхом:

упровадження процедури медіації як ефективного засобу добровільного примирення потерпілого та правопорушника;

сприяння формуванню у неповнолітнього правопорушника почуття відповідальності за свої вчинки, заохочення до взяття ним на себе відповідальності за заподіяну шкоду, а також до позитивних змін у його поведінці;

залучення громадськості до розв'язання конфлікту в разі активної участі сторін у процесі відновлення порушених стосунків, примиренні та розробленні угод про відшкодування завданої правопорушником шкоди;

4) створення ефективної системи реабілітації неповнолітніх, які вчинили правопорушення, з метою їх перевиховання та ре соціалізації шляхом:

розроблення корекційних, освітньо-інформаційних та психолого-педагогічних програм;

розроблення і впровадження в систему реабілітації заходів виховного, профілактичного, культурного та духовного характеру;

сприяння створенню служби пробації для неповнолітніх, однією з функцій якої має бути збір, узагальнення та надання суду інформації соціально-психологічного характеру про особу неповнолітнього правопорушника, а також забезпечення здійснення належного патронажу щодо неповнолітніх, які перебувають у спеціальних виховних установах або звільнені з них, сприяння їх соціальній адаптації та реінтеграції, зокрема, шляхом забезпечення таких неповнолітніх соціальним житлом, надання допомоги у працевлаштуванні, отриманні освіти;

надання соціально-психологічної підтримки неповнолітнім правопорушникам та їх сім'ям;

залучення неповнолітніх правопорушників до суспільно корисної праці.

Шляхи реалізації Концепції

Реалізація цієї Концепції має проходити поетапно протягом 2011–2016 років.

Під час реалізації Концепції мають здійснюватися заходи нормативно-правового, організаційного, методичного, інформаційного та кадрового забезпечення.

Заходи нормативно-правового забезпечення мають включати:

удосконалення нормативно-правової бази у сфері захисту прав і законних інтересів неповнолітніх, зокрема, при притягненні їх до відповідальності;

прийняття законів про безоплатну правову допомогу, медіацію (примирення), службу пробації;

розроблення державної програми соціального захисту та реабілітації неповнолітніх, які вчинили правопорушення;

підготовку пропозицій щодо створення єдиної системи взаємодії та адміністрування діяльності органів, що працюють з дітьми.

Заходи організаційного, методичного та інформаційного забезпечення мають включати:

надання правової, консультативної та інформаційної допомоги дітям, їх батькам та особам, які виконують обов'язки щодо виховання дітей, з метою підвищення ролі сім'ї у процесі виховання;

реалізацію пілотних проектів щодо створення центрів відновного правосуддя, центрів пробації та центрів соціальної реабілітації неповнолітніх, які вчинили правопорушення;

підтримку волонтерських програм щодо роботи з неповнолітніми, залучення студентів вищих навчальних закладів відповідного освітнього спрямування до соціально-психологічного патронажу дітей, які тримаються у спеціальних виховних установах, а також тих, які перебувають на обліку в органах внутрішніх справ;

створення та оновлення матеріальної бази для національно-культурного і духовного розвитку неповнолітніх, які тримаються у спеціальних виховних установах, проведення з ними психолого-педагогічної та фізкультурно-спортивної роботи;

створення при територіальних центрах соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді денних консультативно-дозвільних центрів;

розроблення індивідуальних навчальних програм та інноваційних виховних методик для учнів, які навчаються у навчальних закладах соціальної реабілітації, з урахуванням особливостей їх соціально-психологічного розвитку та організації навчально-виховного процесу в цих закладах;

запровадження додаткових форм впливу на неповнолітніх правопорушників шляхом залучення їх до суспільно корисної праці;

інформування населення про основні засади кримінальної юстиції щодо неповнолітніх (характер заходів, спрямованих на профілактику дитячої злочинності, програми відновного правосуддя (процедури медіації).

Заходи кадрового забезпечення мають включати розроблення програм та організацію проведення низки комплексних освітніх заходів, спрямованих на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів, які працюють з дітьми, що потребують соціальної реабілітації.

Фінансове забезпечення Концепції

Фінансування заходів, пов'язаних із реалізацією Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, має здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших не заборонених законом джерел.

Очікувані результати

Реалізація положень цієї Концепції має забезпечити створення в Україні повноцінної системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх, спроможної забезпечити законність, обгрунтованість та ефективність кожного рішення щодо дитини, яка потрапила у конфлікт із законом, пов'язаного з її перевихованням та дальшою соціальною підтримкою, а також надати змогу сформувати у громадськості розуміння важливості питання особливого захисту прав і інтересів дітей, зменшити рівень дитячої злочинності.

Глава Адміністрації Президента України С.ЛЬОВОЧКІН

Перейшовши за цим посиланням, ви можете переглянути з чого починалась Служба медіації.

 https://vk.com/club105751788?z=video43270116_171499518%2Fdadf762ee8618d1b34

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10, тел. (044) 486-24-42, факс (044) 236-10-49, ministry@mon.gov.ua

 

від   13.09.10              №  _1/9-623_                   

від                  ___ на №                  

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

Щодо подолання злочинності

серед неповнолітніх та організації

профілактичної роботи

Одним з найважливіших напрямів виховної роботи з дітьми та молоддю є  превентивне виховання та профілактична робота з подолання злочинності серед неповнолітніх. Аналіз стану правопорушень серед підлітків дає підстави вважати подолання криміногенної ситуації в дитячому та молодіжному середовищі проблемою гострою та актуальною  для суспільства.

Так, за статистичними даними МВС, неповнолітні в 2009-2010 навчальному році скоїли на 20,6% злочинів більше, ніж у минулому навчальному році. Найтривожніша ситуація − у Донецькій, Запорізькій, Сумській областях та        АР Крим.

Зросла на 29% кількість злочинів, скоєних неповнолітніми повторно, що свідчить про недостатній рівень індивідуальної корекційної роботи з підлітками, які вже скоювали протиправні дії.

У складі груп неповнолітні скоїли на 22,2% злочинів більше. Найтривожніша ситуація − в Донецькій, Одеській та Харківській областях. В цілому відсоток злочинів цього типу складає майже 40% від загальної кількості злочинів, скоєних підлітками в минулому навчальному році. Такий стан справ став наслідком недостатньої роботи з формування правосвідомості учнів.

Кількість неповнолітніх, які скоїли злочини, збільшилася на 17,3%. Зростання цього показника відбулося в усіх регіонах України, крім Львівської області та м.Києва. Найбільше кількість неповнолітніх злочинців зросла в Миколаївській (на 53,5%), Хмельницькій (на 42,9%), Харківській (на 38,2%), Чернівецькій (37,6%)  областях.

З метою пошуку ефективних шляхів та методів зниження рівня злочинності серед дітей та молоді, виявлення позитивного досвіду профілактичної роботи,  вчасного реагування на факти бездіяльності органів управління освітою на місцях, Міністерство освіти і науки, користуючись оперативними статистичними даними та інформаційними матеріалами, що надходять з регіонів, здійснює щоквартальний моніторинг стану злочинності та правопорушень серед неповнолітніх.

Так, аналіз оперативних даних МОН АР Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій свідчить, що протягом 2009-2010 навчального року в Київській та Івано-Франківській областях збільшилася кількість учнів, які перебували на обліку в підрозділах кримінальної міліції у справах дітей органів внутрішніх справ України. У Вінницькій, Івано-Франківській та Луганській областях суттєво зросла чисельність дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що перебувають на обліку. Число дівчат, які знаходяться на обліку, значно збільшилося у Вінницькій, Івано-Франківській та Черкаській областях. В Івано-Франківській, Львівській, Харківській та Хмельницькій областях зросла кількість учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які скоїли злочини. У Донецькій області кількість учнів, які вчинили злочини у стані алкогольного сп’яніння, зросла більш ніж удвічі, у кілька разів − кількість учнів, які вживали наркотичні речовини, при цьому по Україні цей показник зменшився на 25,3%. У Донецькій та Херсонській областях зросла кількість учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які стали жертвами суїцидів. Насторожує і той факт, що у Львівській та Тернопільській областях значно збільшилася кількість дітей, які залишилися поза навчальним процесом. Статистичні дані в розрізі регіонів додаються.

Подоланню негативних явищ у молодіжному середовищі та підліткової злочинності сприяє система превентивних заходів. Як показав моніторинг, у ряді областей накопичено позитивний досвід роботи з вирішення зазначених проблем.

У Вінницькій області розширено мережу гуртків у позашкільних навчальних закладах, діяльність яких спрямована на професійну орієнтацію; розроблено заходи щодо взаємодії шкіл району з працівниками правоохоронних органів з метою підвищення рівня профілактики правопорушень. У ряді навчальних закладів області успішно працюють шкільні служби порозуміння.

У Волинській області створення в професійно-технічних навчальних закладах груп правопорядку, які контролюють місця відпочинку молоді, сприяло значному зменшенню в регіоні кількості злочинів, вчинених неповнолітніми у сфері обігу наркотичних засобів. В області щорічно спільно з медичними працівниками проводяться профілактичні огляди учнів ЗНЗ і ПТНЗ на предмет раннього виявлення наркологічних захворювань, проводиться анкетування учнів з метою вивчення залежності їх від шкідливих звичок,  виявлення дітей, які зазнають фізичного чи психічного насильства. Діти, схильні до правопорушень, залучаються до участі в благодійній акції “Милосердя”.

У Кіровоградській області педагогічними працівниками спільно зі службами у справах дітей здійснюється соціально-педагогічний патронаж сімей, у яких виховуються діти з девіантною поведінкою, проводиться індивідуальна робота з батьками та дітьми, вживаються комплексні заходи щодо повернення дітей до навчання.

У Луганській області в кожному навчальному закладі діють ради профілактики, які контролюють виконання планів першочергових комплексних організаційних та практичних заходів, спрямованих на посилення роботи серед учнівської молоді та їх батьків з протидії незаконному обігу наркотичних речовин, профілактики наркоманії, алкоголізму та тютюнопаління.

У Тернопільській області з 2009 року впроваджується програма “Діагностика і профілактика девіантної поведінки дівчат шкільного віку”, розроблена науковцями Тернопільського національного університету імені Володимира Гнатюка. Впровадження цієї програми сприяло зменшенню до 9 осіб кількості дівчат, які перебувають на обліку в підрозділах кримінальної міліції у справах дітей органів внутрішніх справ області.

У Харківській області Головним управлінням освіти і науки спільно з Головним управлінням охорони здоров’я, відділом кримінальної міліції у справах дітей, Харківським обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розроблено Комплексний план спільних заходів на 2010 рік щодо попередження негативних явищ у дитячому середовищі. Щомісяця здійснюється моніторинг виконання зазначеного плану, поновлюється банк даних про учнів, притягнутих до кримінальної відповідальності.

У Чернігівській області налагоджено взаємообмін інформацією обласного управління освіти і науки облдержадміністрації, відділів освіти райдержадміністрацій, управлінь освіти міських рад із кримінальною міліцією у справах дітей щодо ситуації в підлітковому середовищі, що сприяє успішній профілактичній роботі.

У м.Києві між загальноосвітніми та вищими навчальними закладами юридичного профілю укладено угоди про співпрацю у здійсненні превентивного виховання учнів.

На вирішення проблеми правопорушень та підліткової злочинності та пошуку дієвих методів профілактики  був спрямований проект “Стратегія міліції щодо профілактики підліткової злочинності в Україні”, який реалізовувався протягом 2007-2009 років у пілотних навчальних закладах міст Івано-Франківська, Жмеринки (Вінницька обл.), Вінниці та Дарницького району м.Києва за допомогою БО “Український Центр Порозуміння”, ГО “Інститут проблем наркоманії та наркозлочинності” та Київського національного університету внутрішніх справ та фінансової підтримки Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва. Серед інноваційних профілактичних методів, рекомендованих проектом, є навчання учнів навичкам вирішення конфліктів ненасильницьким шляхом за допомогою медіаторів (посередників) шляхом створення у навчальних закладах шкільних служб порозуміння, діяльність яких дозволяє формувати у школярів навички співпраці, будувати ефективну систему вирішення конфліктних ситуацій у закладі, забезпечувати психологічно здорове середовище в учнівському колективі. У школах, в яких активно діють програми медіації, кількість звернень до шкільної адміністрації з приводу конфліктів та кількість бійок серед учнів зменшуються на 80%, а кількість випадків тимчасового усунення школярів від навчання – на 75%. В  результаті реалізації зазначеного вище проекту розроблена регіональна трирівнева модель профілактики підліткової злочинності, яка запропонована Департаментом кримінальної міліції у справах дітей Міністерства внутрішніх справ України для впровадження (лист від 30 вересня 2009 року № 58/2-1892). Інформація про напрацьований під час проектної діяльності досвід та методичні матеріали розміщена на офіційному сайті МОН (www.mon.gov.ua, сторінка “Позашкільна освіта, виховна робота та захист прав дитини”).

Продовження та поліпшення роботи управлінь освіти та педагогічних колективів щодо профілактики злочинності та правопорушень серед учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів Міністерство освіти і науки вважає завданням необхідним та невідкладним. З цією метою:

1.     Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

-         вжити вичерпних заходів щодо забезпечення дотримання законодавства України в частині здобуття освіти неповнолітніми;

-         проводити щоквартально моніторинг стану злочинності та правопорушень серед неповнолітніх, узагальнювати його результати і розробляти рекомендації щодо поліпшення превентивно-профілактичної роботи з попередження дитячої злочинності,  негативних звичок та проявів насильства й жорстокості;

-         забезпечити  виконання вимог ст.ст.21, 22 Закону України ”Про освіту ” в частині стовідсоткового забезпечення працівниками психологічної служби навчальних закладів;

-         створити належні умови для забезпечення змістовного дозвілля та зайнятості дітей та учнівської молоді в позаурочний час шляхом створення умов для здобуття позашкільної освіти, розвитку мережі гуртків, спортивних секцій у навчальних закладах;

         - забезпечити  систематичну профілактичну просвітницьку роботу в навчальних закладах  з питань  формування здорового способу життя, запобігання  вживання наркотичних речовин дітьми, учнівською та студентською молоддю.

2. Міністру освіти і науки АР Крим, начальникам управлінь освіти і науки Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Хмельницької, Чернівецької облдержадміністрацій:

- проаналізувати причини підвищення рівня злочинності серед неповнолітніх у регіоні, розробити та впровадити дієві заходи щодо попередження протиправних проявів серед дітей та підлітків;

- включити питання превентивного виховання до розгляду на засіданнях Колегії управлінь освіти;

- посилити особистий контроль за виконанням заходів щодо профілактики правопорушень та підліткової злочинності.

3. Навчальним закладам системи післядипломної педагогічної освіти:

- розробляти та впроваджувати в практику роботи навчальних закладів програми й методики, спрямовані на формування правосвідомої поведінки неповнолітніх; надавати методичну допомогу педагогічним працівникам навчальних закладів у питаннях організації профілактичної роботи з дітьми та учнівською молоддю;

-         передбачити у навчальних планах курсів підвищення кваліфікації спецкурси, окремі теми, семінари-практикуми, присвячені питанням профілактики дитячої злочинності, правопорушень, інших негативних явищ у молодіжному середовищі.

4. Керівникам загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів:

-         вживати вичерпних заходів щодо профілактики правопорушень,  попередження насильства та жорстокості в навчальному закладі;

-   забезпечити роботу в навчальних закладах загальнодоступних гуртків, спортивних секцій, клубів і залучення до участі в них дітей та учнівську молодь;

-   проаналізувати якість інформаційно-освітньої роботи навчальних закладів з питань запобігання вживанню учнями пива, слабоалкогольних та алкогольних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин як важливих чинників зростання злочинності та вжити додаткових заходів;

-         запровадити в загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах внутрішньошкільний облік, на який ставляться учні, які систематично пропускають уроки без поважних причин, грубо або неодноразово порушують статут закладу, вчинили антигромадські дії, вживають наркотичні засоби чи спиртні напої, знаходяться на обліку в підрозділах кримінальної міліції у справах дітей;

-   забезпечити складання та виконання планів індивідуального  психолого-педагогічного супроводу дітей зазначених вище категорій;

-   запровадити практику щомісячного розгляду на засіданнях рад з профілактики правопорушень навчальних закладів результати роботи з попередження підліткової злочинності, дитячого алкоголізму та інших негативних явищ у молодіжному середовищі;

-   здійснювати загальнопрофілактичні заходи з попередження суїцидів серед неповнолітніх, поліпшити профілактичну роботу з учнями, які мають ознаки суїцидальної поведінки.

        Про проведену роботу просимо інформувати Міністерство щоквартально разом із подачею статистичних даних у терміни, визначені  листом МОН  від 11.09.2009   № 1/9-632.

       Питання превентивного виховання та попередження дитячої та підліткової злочинності повинно перебувати на особливому контролі органів управління освітою усіх рівнів. Зміст листа просимо довести до відома працівників районних (міських) управлінь (відділів) освіти, навчальних закладів.

Додаток: на 4 арк.

Заступник Міністра                                                                                І.П.Зайцева

Середницька А.Д.

Сухович Г.А..

486-15-35

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

м. Київ

 01.02.  2010                                                                             № 59

 

Про вжиття  заходів щодо запобігання

насильству  над дітьми

Всеукраїнською громадською організацією “Жіночий консорціум України ”  за підтримки Міністерства освіти і науки України  в 2009 році у навчальних закладах Вінницької, Кіровоградської,  Київської та Черкаської областей проведено дослідження “Насильство в школі: проблеми та допомога, якої потребують  діти та вчителі в її розв’язанні”.

Результати дослідження свідчать, що серед форм насильства переважають  такі форми як,  побиття, образи, приниження, копняки, запотиличники, використання образливих прізвиськ, псування майна іншої особи, позбавлення їжі та грошей, неприємні дотики до тіла, бойкот тощо. Найчастіше насильство до дітей чинять:  інші діти (95%), батьки (68 %) та  дорослі, які працюють із дітьми (39 %); від 24 до 37% дітей зазнають насильства  дома, на вулиці, в школі  (від практично щоденного до декількох раз на місяць).

Ствердно відповіли  про те, що зазнають насильства в школі 65% дівчат та 50%   хлопців у віці 9-11 років;   84%  дівчат та 70% хлопців у віці 12-14 років; 56 %   дівчат та 51 % хлопців у віці 15-16 років.

Всі виявлені у ході дослідження проблеми мають системний характер, майже не залежать від територіального чинника і підтверджують, що школа не тільки відіграє важливу роль у житті дітей як середовище основної соціалізації, а й виступає місцем, де діти найчастіше у своєму житті зустрічаються  з насильством.

З метою попередження проявів жорстокості і насильства та забезпечення  прав  неповнолітніх  у  навчальних закладах

н а к а з у ю :

1. Міністрові освіти і науки Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

1.1.Проаналізувати  та розглянути у  II кварталі 2010 року   на колегіях стан роботи органів управління освітою і наукою, навчальних закладів  про   додержання педагогічними працівниками вимог законодавства щодо забезпечення захисту дітей від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, розробити заходи  та підвищити рівень персональної відповідальності керівників всіх ланок освіти за дотриманням  законодавства з цих питань .

1.2.Забезпечити  навчальні заклади практичними психологами та соціальними педагогами відповідно до Положення про психологічну службу системи освіти  України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки  України від 02.07.2009р. №616  та зареєстрованого в Міністерстві  юстиції  України   23.07.2009р.  за № 687/16703.

1.3. Провести аналіз та вжити  заходів щодо вдосконалення  навчальних програм та навчально-тематичних планів курсів підвищення кваліфікації для різних категорій педагогічних працівників ОІППО щодо наявності у них тем та спецкурсів з питань практичної психології та запобігання насильству над дітьми.

2. Керівникам навчальних закладів  :

2.1.Ознайомити всіх педагогічних працівників та забезпечити неухильне  виконання спільного наказу Держкомітету у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти і науки та  Міністерства охорони здоров’я України від 16.01.2004р. № 5/34/24/11 „Про затвердження порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення” .

2.2.Збільшити кількість психологічних факультативних занять з психології  та тренінгів із формування  соціальних навичок у дітей.

2.3. Внести зміни до планів роботи в сторону збільшення кількості спортивних змагань командного типу для дітей та підлітків, що сприятиме нейтралізації  їх  гіперактивності  та  зняттю агресії.

2.4. Широко залучати органи учнівського  врядування та батьківської громадськості до профілактичної роботи.

3.  Українському науково-методичному центру  практичної  психології   і соціальної роботи (Панок В.Г.) :

3.1. Вивчити та поширити досвід впровадження в навчально-виховний процес  “Шкільної медіації“, як одного із способів  розв’язання конфліктних ситуацій .

3.2. Розробити для запровадження в кожному навчальному закладі механізм аналізу ризиків виникнення всіх форм насильства серед дітей та учнівської молоді.

4. Про проведену роботу  інформувати міністерство до 1 червня 2010 року.

5. Опублікувати даний наказ в Інформаційному збірнику та розмістити на сайті Міністерства освіти і науки України.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Полянського П.Б.

 

Т.в.о.Міністра                                              О.П.Гребельник