Психологічна допомога в надзвичайних ситуаціях

Психологічні особливості поведінки 

людини  в умовах надзвичайних ситуацій.

Коли людина діє в  критичних умовах, вона зазнає значного впливу великої кількості стресових чинників:

-                   загроза життю та здоров’ю людини;

-                   необхідність швидкого прийняття рішень в  обстановці, яка постійно змінюється та  велика відповідальність за  їх правильність; 

-                   екстремальні фізичні навантаження,  які зумовлюються виконанням трудомістких робіт;

-                   емоційні  стреси, які викликанні виглядом загиблих та постраждалих, руйнувань, пожеж.

Стресові чинники викликають тимчасові стресові стани.

РЕАКЦІЇ ЛЮДЕЙ залежать від:

·        індивідуальних особливостей організму,

·        виховання,

·        обізнаності щодо надзвичайної ситуації,

·        розуміння ступеню небезпеки,

·        морально-психологічної готовності.

В деяких людей  тяжка та небезпечна для життя обстановка викликає характерне бойове збудження, яке призводить до загострення всіх органів почуттів, уваги, пам’яті та мислення, що сприяє цілеспрямованості та активності дій. Люди,  які відчувають під час небезпеки бойове збудження здатні оцінити ситуацію та прийняти найбільш правильне в даних умовах рішення.

 В інших, навпаки, під впливом виникаючих негативних почуттів та загального стану психіки може знижуватися чутливість, уповільнюватися реакція на зовнішні подразники, порушуватися координація та стійкість рухів і дій, послаблюватися  увага і пам’ять, що знижує або ставить під загрозу результативність їх діяльності.

Вплив негативних почуттів, особливо страху на людину:

 

·        нерідко втрачає над собою контроль,

·        не приймає заходів самозахисту,

·        погано орієнтується в обстановці,

·        може піддатися паніці.

Під час стихійних лих, катастроф завжди існує загроза лишитися всього, що дорого людини. Коли  вона висмикнута з звичайного устрою життя і не знає, що робити може виникнути  паніка. Вона може принести навіть більше шкоди, ніж сам землетрус або пожежа.

Панікою прийнято вважати масовий страх перед загрозою. Стани переляку, жаху,  які наростають  в процесі взаємного зараження  ними.

Два основних мотиви, які визначають виникнення паніки:

 Перший пов’язаний, головним чином, з раптовістю виникнення загрози для життя, здоров’я, безпеки людини, напр. при пожежі, вибуху.  Для того, щоб  призвести до паніки загроза повинна бути або  довготривалою, або достатньо інтенсивною, або повторюватися; вона також  повинна викликати зосередженість уваги на собі  і реакцію страху.

Другий мотив, можна пов’язати з накопиченням психологічної напруги. Довготривалі переживання, невизначеність ситуації, передбачені загрози, побоювання – все це створює сприятливий фон для виникнення паніки, а каталізатором в даному випадку може бути все, що завгодно (замкнути ланцюг побоювань може не тільки переляк, страх, але й абсолютно безпечне по суті проявлення звук, слово) Так, мовне визначення стимулу, який викликає побоювання, в умовах його очікування, може визвати реакцію страху та привести до паніки ще до реального  його виникнення.

При виникненні паніки першочергова реакція страху зазвичай супроводжується криком, сльозами, плачем. Якщо на цьому етапі вона не буде придушена рішучою командою, вона буде наростати. Почнеться взаємне підсилювання почуття страху, виникнення відчуття приречення.

Індуктори паніки (панікери) – люди, які мають виразні рухи, гіпнотизуючи силу криків, хибну впевненість в доцільності власних дій. «Епіцентром» розвитку масової паніки зазвичай стають високо навіюванні істеричні особистості, які відзначаються егоїзмом та підвищеним самолюбством. Коли такі люди стають лідерами натовпу в надзвичайних умовах, вони можуть створити загальний безлад, який може швидко паралізувати навіть колективи, який позбавляє людей здатності  використовувати взаємодопомогу, дотримуватись доцільних норм поведінки.

Велике значення має характер першого руху. В мить зразу ж після того, як стало вочевидь, що в театрі з’явився дим, або що з кораблем не все гаразд, або пройшов перший удар землетрусу складає “психологічний момент” для проявлення реакцій, які будуть наслідувати. Саме в цю мить повинно бути проявлене керівництво, яке вносить елемент раціоналізму і організації (напр. Сувора команда “Всім стояти!». «Лягти!”. Перший, хто  виконає цю команду, стає взірцем для наслідування.

Способи попередження та припинення паніки:

Попереднє навчання людей. Надання достатньо повної, достовірної та переконливої інформації про те, що відбувається, нагадування правил поведінки та періодичні зведення про  заходи, що уживаються. Інформація повинна бути своєчасною, періодично повторюватися та нарощуватися. Необхідно не тільки розповідати про хід рятувальних робіт та давати роз’яснення, а обов’язково звертатися до людей з проханнями, залучати їх до загальної справи ліквідації наслідків стихійного лиха або аварії.

Організація ефективного керівництва у поєднанні зі створенням довіри до цього керівництва. Знання членами груп своїх функціональних обов’язків та знання обстановки, оскільки невідомість завжди породжує невпевненість, а з її появою припинення паніки стає важкою стравою. Попередження та зведення до мінімуму фізичного ослаблення людей, які виконують відновлювальні роботи,  розглядається як один з надійних способів зменшення імовірності виникнення паніки.

Зупинити паніку, яка вже почалася може лише умисна та вельми активна дія. Якщо паніка виникла, її слід негайно і рішуче припинити:

·        Відвернути хоч на короткий час увагу людей від джерела страху та збудника паніки;

·        Дати можливість на мить оговтатися від страху, а керівництву взяти управління натовпом на себе.

·        Команди керівника повинні бути голосними і власними.

·        Необхідно усіх негайно притягти до боротьби з небезпекою.

 Зазвичай, коли проходить перше почуття страху у більшості людей в таких ситуаціях спостерігається підвищена активність, прагнення  загладити свою провину. Це необхідно використовувати для того, щоб притягти якомога більше людей до виконання рятувальних робіт, доручивши кожному окрему дільницю роботи.

Якщо  паніка все же охватила значну кількість людей, слід розділити їх на більш менші групи, з кожною з них працювати буде легше.

Психологія натовпу. Безпека поведінки 

при масовому скупченні людей.

Стихійні лиха, аварії, катастрофи можуть  зачіпати велику кількість  людей. Іноді в таких умовах може виникнути натовп.

Психічний стан індивіда в натовпі змінюється у бік:

1)                    підвищення емоційного сприйняття всього, що він бачить та чує;

2)                    підвищення навіюваності та відповідно зменшення ступеню критичного відношення до самого себе і здатності раціональної переробки  сприйнятої інформації;

3)                    придушення почуття відповідальності за власну поведінку;

4)                    з’явлення почуття сили та свідомості анонімності.

Знаходження в натовпі може бути небезпечно для людини.

Рекомендації для людини, що опинилася в натовпі.

ü     По-перше, якщо можливо намагайтеся уникати місця масового скупчення людей. Якщо ви все ж таки опинилися в натовпі намагайтеся якомога швидше вийти з нього. При цьому рухатися рекомендується під кутом 45 градусів відносно до напрямку руху натовпу.

ü     Якщо ви відчуваєте, що вибратися важко, і рух натовпу несе вас за собою, рекомендується виставити руки перед груддю ліктями уперед та йти за течією. Намагайтеся йти всередині, уникаючи закріплених предметів (стіни, ворота, рекламні щити), до яких вас може притиснути та розчавити. Жінкам на високих підборах рекомендується роззутися. Це необхідно для того, щоб не зачепитися за перепону і не впасти, що може привести до тяжких наслідків.

ü     Якщо ви впали потрібно негайно постаратися встати. Для цього слід перенести центр ваги на коліно, яке виставлено  трохи вперед. Потім ривком викидайте тіло вперед та вверх. Якщо встати не вдалося, намагайтеся згуртуватися, перевернутися на бік, прикриваючи  обличчя руками.

При стихійних бідах і аваріях (катастрофах) техногенного характеру поведінка людей багато в чому визначається стресом, страхом, який до певних меж є фізіологічно нормальним явищем і навіть пристосованої корисним, оскільки сприяє екстремальній мобілізації фізичного і психічного напруга, яка необхідна  для самозбереження. Нормальних людей психічно «безстрашних» не буває, в загальноприйнятому значенні. Вся справа в часі, який необхідний для продовження відчуття розгубленості, ухвалення раціонального рішення і початку активної дії.

У підготовленого до екстремальної ситуації людини це відбувається значно швидше, ніж у непідготовленого, у якого значно довше зберігається бездіяльність, метушливість, що стимулює розвиток психічних розладів.

Морально-психологічна підготовка 

населення при проведенні евакуаційних 

заходів, укриття в захисних спорудах

Напрямки морально-психологічної підготовки:

Ø     розвиток у людей здатності протистояти страхові і неорганізованим діям у надзвичайних ситуаціях,

Ø     готовності перебороти значні труднощі,

Ø     здійснювати самовіддані вчинки,

Ø     перш за все, важлива перемога над власною невпевненістю і нерішучістю. Тільки після цього можна протистояти стихії.

 Особливу психологічну нестійкість, розгубленість проявляють люди, непоінформовані (необізнані). Люди схильні перебільшувати небезпеку. Люди, які мають знання і навички проведення рятувальних робіт, у всіх випадках реальної небезпеки виявляються більш стійкими у психологічному відношенні.

 Найефективніше сприяє розвитку в людей здатність протистояти страху — практичне виконання нормативів, прийомів і способів захисту, що допомагає людям пристосуватися до різних умов обстановки, тобто адаптуватися.

 Позитивно впливає на психіку людей тренування щодо заповнення захисних споруд і перебування в них, завчасна підготовка і проведення евакозаходів з використанням різних муляжів й інших засобів, з допомогою яких створюється фон надзвичайних ситуацій. Такі тренування значно зменшують елементи паніки і розгубленості людей у той період, коли питання захисту населення стає практичною необхідністю.

 Багато цінних якостей, як відсутність страху, холоднокровність, спритність, фізична витривалість та інші необхідні для ведення рятувальних робіт в осередках ураження.

Одним із напрямків морально-психологічної підготовки є вдосконалення навичок надання само- і взаємодопомоги потерпілим при опіках, пораненнях, зараженні, опроміненні, користування індивідуальною аптечкою.

Морально-психологічна підготовка — важливий компонент готовності цивільної оборони, оскільки вона повинна сприяти:

 — формуванню стійкої психіки людини як основи успішної діяльності;

 — створенню психологічної готовності до дій в екстремальних ситуаціях;

 — налагодженому функціонуванню психіки людини в ході проведення аварійно-рятувальних робіт;

 — створенню морально-психологічного настрою на активну діяльність;

 — згуртуванню колективу рятувальників на успішне виконання заходів ЦЗ. 

Всі ці морально-психологічні якості формуються у процесі повсякденного життя, занять з ЦО; практичного відпрацювання нормативів, прийомів і способів захисту від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха і дії сучасної зброї.  

Нехай ці знання ніколи не знадобляться 

Вам на практиці!!! УСПІХІВ  ВАМ

    Техніка прийняття рішень та дій у складних ситуаціях

1.     Нічого не роби до тих пір, поки не зробиш те, що написано нижче.

2.     Зніми стрес за допомогою релаксаційних вправ.

3.     Перемкни режим роботи твого мозку: розшир або зміни свій погляд на ситуацію.

4.     Відсторонись від ситуації. Будучи у неї включений, ти ніколи не побачиш повної картини. Подивись на неї збоку, але обов’язково намагайся побачити в ній себе.

5.     Досліджуй кризову ситуацію:
o    виділи головну проблему;
o    визначи проблеми-наслідки;
o    обміркуй рішення, якщо відсутні – продовжуй аналіз до тих пір, поки не наткнешся на рішення.

6.     Визначи твою мету:
o    що я хочу;
o    як я дізнаюсь, що досяг мети;
o    де та з ким мені необхідно це обговорити;
o    що мені потрібно;
o    що мені може заважати;
o    що відбудеться, якщо я досягну мети;
o    наскільки важливий для мене цей результат.

7.      Склади декілька варіантів планів дій та розпочинай їх реалізовувати

Тут ви можете ознайомитисьз презентацією з цієї теми.

https://drive.google.com/file/d/0B4iL_mdrivUTb1hIZWFZRHFxYmM/view?usp=sharing